Clean Power

Ukrainian (UA)English (United Kingdom)

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ


ІНСТИТУТ ЕЛЕКТРОДИНАМІКИ

Про інститут

DOI: https://doi.org/10.15407/publishing2020.57.065

УДК 621.313.322

ДОСЛІДЖЕННЯ ФІЗИЧНИХ ПРОЦЕСІВ У ТОРЦЕВІЙ ЗОНІ ТУРБОГЕНЕРАТОРА ПРИ МЕХАНІЧНИХ УШКОДЖЕННЯХ КРІПЛЕННЯ ОСЕРДЯ СТАТОРА

К.А. Кучинський1*, докт. техн. наук, В.А. Крамарський1, канд. техн. наук, Д.І. Хвалін2**, канд. техн. наук, В.А. Мистецький1
1- Інститут електродинаміки НАН України,
пр. Перемоги, 56, Київ, 03057, Україна
2- Інститут проблем безпеки атомних електростанцій НАН України,
вул. Лисогірська, 12, Київ, 03028, Україна,
e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
* ORCID ID : http://orcid.org/0000-0003-4003-6721
* ORCID ID : http://orcid.org/0000-0002-0535-6511

За допомогою математичного моделювання механічних процесів у системі кріплення осердя статора торцевої зони потужного турбогенератора отримано закономірності зміни основних параметрів у разі обриву головок стяжних призм осердя статора. Визначено, що раптове руйнування однієї чи декількох стяжних призм призводить до поздовжнього коливання інших їхніх робочих головок і, відповідно, жорстко зв’язаною з ними натискної плити. Хоча таке коливання незначне, але розповсюджується вздовж усієї поверхні натискної плити з максимальним значенням у зоні обриву та подальшим зменшенням із віддаленням від цієї зони й тому може бути зафіксоване з використанням наявних датчиків вібрації через їхнє встановлення на натискній плиті. З огляду на те, що вібрації розповсюджуються вздовж усієї поверхні плити, є можливість використання обмеженої кількості датчиків. Але оскільки зміни вібрації незначні, то в цьому випадку виникає складність контролю, що вимагає використання датчиків високої чутливості та обчислювальної апаратури великої інформативності. Згідно з показниками датчиків можна визначати кількість обривів головок стяжних призм осердя статора та, відповідно, кількість їхніх робочих головок. На додаток це явище можна використати для діагностування розпресовування зубцевої зони осердя статора. Оскільки одним із важливих напрямів покращення контролю та діагностики турбогенераторів є виявлення, то наявність таких знань дасть можливість прийняти оптимальне рішення щодо подальших заходів. Бібл. 8, рис. 8, табл. 2.
Ключові слова: турбогенератор, математичне моделювання, торцева зона, осердя статора, система кріплення, механічне ушкодження, діагностика.



ИССЛЕДОВАНИЕ ФИЗИЧЕСКИХ ПРОЦЕССОВ В ТОРЦЕВОЙ ЗОНЕ ТУРБОГЕНЕРАТОРА ПРИ МЕХАНИЧЕСКИХ ПОВРЕЖДЕНИЯХ КРЕПЛЕНИЯ СЕРДЕЧНИКА СТАТОРА

К.А. Кучинский1, докт. техн. наук, В.А. Крамарский1, канд. техн. наук, Д.И. Хвалин2, канд. техн. наук, В.А. Мистецкий1
1- Институт электродинамики НАН Украины,
пр. Победы, 56, Киев, 03057, Украина,
2- Институт проблем безопасности атомных электростанций НАН Украины,
ул. Лысогорская, 12, Киев, 03028, Украина,
e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

С помощью математического моделирования механических процессов в системе крепления сердечника статора торцевой зоны мощного турбогенератора получены закономерности изменения основных параметров при обрыве головок стяжных призм сердечника статора. Определено, что внезапное разрушения одной или нескольких стяжных призм приводит к продольному колебанию других их рабочих головок и, соответственно, жёстко связанной с ними нажимной плиты. Хотя такое колебание незначительное, но распространяется вдоль всей поверхности нажимной плиты с максимальным значением в зоне обрыва и последующим уменьшением с удалением от этой зоны и поэтому может быть зафиксировано с помощью существующих датчиков вибрации путём их установки на нажимной плите. Поскольку вибрации распространяются вдоль всей поверхности плиты, имеется возможность использования ограниченного количества датчиков. Но поскольку изменения вибрации незначительны, то в этом случае возникает сложность контроля, что требует использования датчиков высокой чувствительности и вычислительной аппаратуры большой информативности. Согласно показаниям датчиков можно определять количество обрывов головок стяжных призм сердечника статора и, соответственно, количество их рабочих головок. В дополнение это явление можно использовать для диагностирования распрессовки зубцовой зоны сердечника статора. Поскольку одним из важных направлений улучшения контроля и диагностики турбогенераторов является выявление, то наличие таких знаний позволит принять оптимальное решение относительно дальнейших мер. Библ. 8, рис. 8, табл. 2.
Ключевые слова: турбогенератор, математическое моделирование, торцевая зона, сердечник статора, система крепления, механическое повреждение, диагностика.

Фінансується за держбюджетною темою «Наукове обґрунтування та розробка методів і засобів підвищення безвідмовності потужного генеруючого обладнання ТЕС, ГЕС і АЕС» (шифр «БЕЗВІДМОВНІСТЬ-2»), що виконується за Постановою Бюро ВФТПЕ від 29.05.2018 р., протокол № 9, Державний реєстраційний номер роботи 0119U001213. КПКВК 6541030.



Література

1. Титко О. І., В. А. Крамарський, В. А. Мистецький. Математичне моделювання вібраційних процесів у системі кріплення осердя статора турбогенератора при раптовому обриві стяжних призм. Пр. Ін-ту електродинаміки НАН України. 2016. № 44. С. 43–50.
2. Yoshihiko I., K. Takahashi Finite element modelling of turbine generator stator end windings for vibration analysis. Electr. Power Appl. 2016. Vol. 10. Iss. 2. Pp. 75–81. DOI: https://doi.org/10.1049/iet-epa.2015.0142
3. Кузнецов Д. В. Развитие методов исследования процессов в узлах крепления сердечников статоров к корпусам турбогенераторов и совершенствование их диагностики в условиях эксплуатации: Автореф. дис. канд. техн. наук. Москва, 2009. 25 с.
4. Мистецкий В. А. Математическая модель и методика расчета усилий в стяжных призмах сердечника статора турбогенератора при наличии дефектов на основе метода абсолютно твердого тела. Пр. Ін-ту електродинаміки НАН України. 2013. № 34. С. 34–41.
5. Постников И. М., Станиславский Л. Я., Счастливый Г. Г. Электромагнитные и тепловые процессы в концевых частях мощных турбогенераторов. К.: Наукова думка, 1971. 360 с.
6. Фирсанов Е. П. Исследование термомеханических процессов в одномерной системе прямолинейных механически связанных стержней. URL: http://www/sciteclibrary.ru/rus/catalog/pages/11226.html
7. Фесик С. П. Справочник по сопротивлению материалов: Киев: Будівельник, 1982. 280 с.
8. Титко О. І., В. А. Мистецький Аналіз впливу кількості зруйнованих шпильок статора турбогенератора на механічні характеристики стяжних призм. Пр. Ін-ту електродинаміки НАН України. 2015. № 40. С. 85–90.

Надійшла 27.06.2020

PDF