DOI: https://doi.org/10.15407/publishing2020.56.024

УДК 621.314

МОДЕЛЮВАННЯ ХМАРНОГО ПОКРИВУ НА ОСНОВІ СУПУТНИКОВИХ ЗНІМКІВ

К.С. Клен*, канд. техн. наук, В.І. Мартинюк, В.Я. Жуйков**, докт. техн. наук
Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»,
пр. Перемоги, 37, Київ, 03056, Україна,
e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
* ORCID ID : http://orcid.org/0000-0002-6674-8332
** ORCID ID : http://orcid.org/0000-0002-3338-2426

У статті розглянуто метод створення моделі хмарного покриву для моделювання роботи сонячної електростанції з урахуванням просторового розташування станції й метеоумов. Отримана модель може бути використана для моделювання різних підсистем сонячних електростанцій в умовах, наближених до реальних. Наведено алгоритм підвищення роздільної здатності зображень метеорологічних супутників. Наведено алгоритм використання випадкового блукання для внесення ймовірнісної складової до отриманого зображення. Показано, що внесення випадкової складової не змінює початкове значення коефіцієнту поглинання сонячного випромінювання. Бібл. 7, рис. 3.
Ключові слова: сонячні панелі, хмарний покрив, випадкове блукання, алгоритм diamond-square.

МОДЕЛИРОВАНИЕ ОБЛАЧНОГО ПОКРОВА НА ОСНОВЕ СПУТНИКОВЫХ СНИМКОВ

К.С. Клен, канд. техн. наук, В.И. Мартынюк, магистр, В.Я. Жуйков, докт. техн. наук
Национальный технический университет Украины «Киевский политехнический институт имени Игоря Сикорского»,
пр. Победы, 37, Киев, 03056, Украина,
е-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

В статье рассмотрен метод создания модели облачного покрова для моделирования работы солнечной электростанции с учетом пространственного расположения станции и метеоусловий. Полученная модель может быть использована для моделирования различных подсистем солнечных электростанций в условиях, приближенных к реальным. Приведен алгоритм повышения разрешения изображений метеорологических спутников и алгоритм использования случайного блуждания для внесения случайной составляющей в полученное изображение. Показано, что внесение случайной составляющей не изменяет начальное значение коэффициента поглощения солнечного излучения. Библ. 7, рис. 3.
Ключевые слова: солнечные панели, облачный покров, случайное блуждание, алгоритм diamond-square.

Література
1. Development of renewable energy sources in Ukraine, 2017. URL: http://energymagazine.com.ua/wpcontent/uploads/2017/03/Rozvitok-VDE-v-Ukrai-ni.pdf. (Accessed: 07.02.2019). (Ukr)
2. Baziuk T., Blinov I., Butkevych O., Honcharenko I, Denysiuk S., Zhuikov V, Kyrylenko O., Lukianenko L,.Mykolaiets D, Osypenko K.,.Pavlovskyi, Rybina O., Steliuk A., Tankevych S. and Trach I. Intelligent power systems: elements and modes. Kyiv, Institute of Electrodynamics of the NAS of Ukraine. 2016. 400 p. (Ukr)
3. Osypenko K., Zhuikov V. Estimation of fractal dimension and transmission function of clouds, Microsystems, electronics and acoustics. 2017. No 5. Pp.13-19. (Ukr) DOI: https://doi.org/10.20535/2523-4455.2017.22.5.106578
4. Global infrared satellite map. URL: https://www.wunderground.com. (Accessed: 12.03.2020).
5. Diamond-Square Algorithm. URL: https://medium.com. (Accessed: 12.02. 2020)
6. Keiko A. V. Systems research in energy: Retrospective of scientific directions SEI-ISEM. Novosibirsk: Nauka, 2010. 686 p. (Rus)
7. Kalinina V. N., Pankin V.F. Mathematical statistics, Moscow: Drofa, 2002. 336 p. (Rus)

Надійшла 28.02.2020

PDF